Ксенія Крячко і Йеті (магазин Conceptica)

Власниця концепт-стору Conceptica, консультант у сфері fashion

Фото: Генадій Черномашинцев

Стиль: Ксенія Крячко

Локація: магазин Conceptica

https://www.facebook.com/kseniya.kryachko

Як у вас з’явився домашній вихованець?

Йеті приблизно 6,5-7 років, точно я не знаю, але зі мною вона вже 5 років. Коли вона потрапила до мене, за припущеннями ветиринарів, їй було близько 1,5 років.

Йеті – моя п’ята собака з вулиці/з притулку. Зараз вона – єдина, яка живе зі мною, дві живуть з моїм колишнім чоловіком, дві, на жаль, вже на собачій веселці ..

Йеті прив’язали до дверей Епіцентру на Кільцевій і так вона просиділа 2 дні. А потім, коли її відв’язали охоронці, залишилася жити біля будівлі. Так вона прожила півроку, і я вдячна людям, які підгодовували її та нікуди не відвезли, або ще гірше –  не отруїли.

Потім, по моїй «наводці»  її забрала моя знайома волонтер, а я прилаштувала її до своєї колишньої працівниці. Собака втекла в перший же вечір. На наступний день її знайшли, і я, вимушено, з формулюванням «не назавжди» забрала її.  Зрозуміло, що через 3 дні більше ніяких «не назавжди» не існувало ..

Йеті — собака мого життя, це – як частина моєї душі, що оселилася в іншій живій істоті, і що знайшла мене, хоч і через стільки труднощів.

Як змінилося ваше життя?

До моєї першої бездомної собаки, у мене і думок не було про безпородних тварин. Я їх, чесно кажучи, просто не помічала. А потім зі мною трапилася моя перша собака Роза, яка жила за містом поруч з лазнею біля якої я часто проходила.

Одного разу я побачила її вже в такому жалюгідному стані, що не відразу впізнала. Спочатку вмовила свого чоловіка просто відвезти її до ветеринарної клініки, а потім вже й забрати з собою до Києва.

До речі, ця собака змінила і його ставлення, так як до цього я чула тільки: «ось, добудуємо будинок, там буде вольєр, і ось тоді..». А тепер ми – обидва пристрасні любителі собак. Такі, що навіть коли роз’їжджалися, перше, що він мені сказав: «собак я тобі не віддам» (сміється).

Чи є в побуті різниця між породистою собакою / кішкою і не породистою?

Зараз у мене є породиста кішка Липа. Британка, їй 13 років, і це – моя перша і остання куплена тварина. Насправді, зараз, у мене навіть викликають роздратування люди, які так начебто всім серцем за захист прав тварин, в тому числі, публічні, і навіть з розумінням до питання про бездомних, а потім оп, і купують породистих тварин.

Це зараз Йеті — королева вечірок, ресторанів, і навіть закордонних пляжів (вона подорожує зі мною практично скрізь, іноді і за кордон), але тривалий час вона була дуже полохлива та багато стрессувала. Десь протягом року вона повністю адаптувалася. Але інших особливостей – немає, хіба, що нас дуже часто запитують, що це за порода.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти непородисту тварину?

Не бійтеся! І ще, це – один з найкращих вчинків, які ви зробите в житті, і ви серцем будете про це завжди пам’ятати.