Марія Кривопишина та Бося

Митець

Фото: Геннадій Черномашинцев

Візажист: Олена Колесник

Стиль: Олена Тиха

Чому вирішили завести кішку? Що вас до цього підштовхнуло?

З раннього дитинства у мене в сім’ї жив кіт Кузя, який був її повноправним членом і моїм найкращим другом. Звичайно, грати в хованки з ним не так виходило, як з іншими дітьми, але це був ласкавий і ніжний друг, який любить тебе в будь-якому настрої та стані. І я думаю, якщо ти дорослішав разом з домашнім улюбленцем, то потім все життя тобі буде дуже не вистачати їх присутності поруч. Тому, звичайно, у мене є кіт, і навіть не один.

Як вирішували де візьмете тваринку: уточнювали у знайомих, дивилися в притулках або ін.варіанти?

Я вирішила, що моє — це моє. Першого кота я шукала за об’явами, а потім зовсім випадково збіг обставин познайомив мене з Умкою, зовсім не породистим котом, проте з шикарним хвостом та акторським талантом.

Було декілька кошенят і я вирішила, що мій – той, який сам піде до мене. Так моя «нахабна вусата морда» мене і вибрала.

Другого підкинули в сусідський під’їзд, і якийсь ненормальний постійно намагався викинути його в сміттєвий бак. Так з’явився рудий Бося. Як босяк, дуже смішний.

Третя кішка — Роза, кошеням забігла з височенною температурою на ділянку за містом і впала мені прямо в ноги. Звичайно, після ветеринара і лікування, вона стала моєю і я залишила її вдома. Тепер вона ходить за мною слідом майже всюди.

Чи була у вас колись породиста тварина?

У мене особисто не було. Але у моєї мами є породистий бігль. Їй дуже подобається ця порода і я їй подарувала собаку 5 років тому. Тепер це – її найкращий друг, хоча у мами також є коти. До речі, тяких теж забрали з вулиці.

Чому не купили породисту тварину?

Розумієте, породиста тварина вже має будинок. Ті, хто заводять тварин з метою заробітку не викинуть на вулицю тих, хто приносить їм прибуток. А безрідні і бездомні — їм набагато більше потрібна сім’я і своя людина. Я часто бачила знайомих і не дуже, породистих котів, які зовсім розпещені і агресивні. Дворняги найчастіше мають набагато чистіше і більше серце. Порода — це ж данина стилю, чи не так? Вона ж не впливає на красу вихованця або його розумові здібності. І це – зовсім не про стосунки та любов.

Як змінилося тварина, після того, як ви забрали його додому? Чи були з ним труднощі або все було легко?

А з ким із нас легко? У кожного – свій характер і він різний. Так і у моїх котів, вони – індивідуальності, які мають різні уподобання та звички. Один – крикун, інший любить купатися, як би парадоксально це не звучало.

Особливих труднощів не було: перші тижні з кожним треба було просто проводити більше часу та пояснювати правила життя в квартирі. А основне, як і людині, їм треба любов і ніжність.

До речі жодна моя тваринка не царапаєтся та ніколи не кусається.

 А як змінилося ваше життя?

О, моє життя, безумовно, змінилося. По-перше, це – відповідальність. Ти нікуди не можеш «зірватися»  та виїхати, не подбавши про своїх вихованців. Вони ж повінстю залежать від вас.

Але знаєте, я вважаю, що відповідальність в цьому випадку може лякати тільки безвідповідальних людей.

Коли у мене немає настрою, вони всі приходять і лягають поруч. Коли щось трапляється — вони теж поруч. А буває, що кожному з нас хочеться поділитися чимось важливим, тим, що наболіло, а не можна і нікому. Потім ти дивишся у ці добрі очі і розумієш, що тваринка тебя розуміє, по-своєму, але все відчуває. Я рада, що вони в мене є, дуже рада.

Чи є в побуті різниця між породистою собакою / кішкою і дворнягою?

Так, є. Дворняги дійсно розумніші і кмітливіші. І якщо, можна так сказати, не такі наглі. Хоча, я все ж вважа, що багато залежить саме від господаря. Як у випадку старої приказки: «Хочешь дізнатися, яка людина – подивися хто його друг», так і в цьому випадку — хочеш дізнатися, яка людина всередині – подивися на його домашню твариу та її поведінку.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти непородисту тварину?

Я б порадила, для початку, зрозуміти, чи готові ви нести відповідальність за життя  пухнастого, якого ви приручили. І чи любите ви насправді тварин.