Аня Пащенко (Roslynka) и Мілкі

Власниця студії рослинного дизайну Roslynka

Фото: Валентина Ростовікова

Візажист: Мері Баргамон

Стиль: Ганна Іванова

Локація: студія рослинного дизайну Roslynka

Як у вас з’явився домашній вихованець?

З’явився зовсім не заплановано, мабуть, вибрала саме нас.

Я дуже люблю собак, але після смерті останнього чотирилапого друга, якось боялася заводити нову тварину. З тих пір пройшло вже близько 10 років.

І ось, одного разу, приїхавши в гості до тата, нас з донькою обліпили пухнастики, яким було всього місяць.

Чесно, я перша здалася і стала спочатку жартома, а потім серйозно пропонувати забрати одне цуценятко додому.

На мені заснула крихітка з схожим забарвленням на мою попередню собаку, ну я і сподівалася забрати саме її. А на доньці заснула малятко, яке була менше всіх братів і сестер і явно «відставало» від них.

На момент обговорення, що саме цієй крихітці найбільше потрібен догляд і допомога, я здалася.

Чому не купили породисту тварину?

Ніколи не прагнула придбати саме породисту тварину. Якби прибилось або довелося рятувати — окей, взяла б, але купувати не бачу сенсу. Ще з дитинства я була впевнена в тому, що найвідданіші та найрозумніші, це — дворняги.

Як змінилося тварина, після того, як ви забрали його додому?

З тих пір як ми взяли Мілкі, життя змінилася швидше у нас, а потім вже у собаки (сміється). Прогулянки в лісі стали приносити ще більше задоволення, адже тепер ми їдемо туди не тільки погуляти, а й надивитися на радісну собаку, яка носиться від щастя, а потім без задніх лап спить.

У доньки з’явилася серйозна частка відповідальності за свого друга — погуляти і нагодувати.

А у мене з’явилася «сестра по собаці», з тих пір як подруга взяла собі сестру моєї собаки.

Також все дуже сильно змінилося на роботі, так як довелося переїжджати і збільшуватися в масштабі, тому що минулий орендодавець був проти собаки на роботі, а для мене це — важливо.

До появи Мілкі я шукала приміщення для нової майстерні півтора року, а тут місяць і воно знайшлося!

Життя собаки, звичайно, теж змінилася: вона стала неймовірно цінною і ніколи не буде сидіти на ланцюгу або охороняти двір. Вона — наш талісман і кращий друг.

Чи є в побуті різниця між породистою собакою / кішкою і не породистою?

Взагалі не відчуваю ніякої різниці. З Мілкі, мені здається, навіть простіше, ніж з будь-породистої собакою.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти не породисту тварину?

У кожної собаки є свій характер, а у дворняг — особливо! Цим вони приваблюють навіть більше, ніж передбачувані породисті. Я, наприклад, дресирую собаку. З кожним разом я, перш за все, дресирую себе і стаю сильнішою.

Не бійтеся брати, як вам здається «складну» тваринку, адже нам завжди дається стільки, скільки ми можемо осилити. Будьте сміливіше, а ваш друг допоможе вам з цим.